15 ПОРАД ДЛЯ ВАШОЇ СІМ’Ї

В результаті роботи з сім’ями, які гідно справляються з викликами, пов’язаними з аутизмом, сімейний терапевт Кетрін Смерлінг, доктор філософії, пропонує 5 рекомендацій для батьків та 5 порад для інших членів родини.

5 порад для батьків

1. Навчіться бути найкращими захисниками для своєї дитини. Розширюйте круг знань. Використайте на благо усі служби, які тільки є у вашому районі. Скоріше за все, ви зустрінете фахівців-практиків, які розширять ваші знання і допоможуть вам. Ви отримаєте нові сили від людей, яких ви зустрінете.

2. Не ховайте свої почуття. Говоріть, що відчуваєте. Можливо, ви відчуваєте одночасно і заперечення діагнозу, і злість, що вам довелося з цим зіткнутися. Це очікувані емоції. Це нормально - мати суперечливі емоції.

3. Спробуйте направити свій гнів на боротьбу, а не проти тих, кого ви любите. Коли ви сперечатиметеся з вашою другою половиною з питань, пов’язаних з аутизмом, пам’ятайте, що ця тема - болюча для вас обох, будьте обережні та не скривджуйте один одного, тому що це - аутизм, що і «вибив вас з сідла» та зробив такими агресивними/злими. Спробуйте зовні зберегти розмірене доросле життя. Не давайте аутизму поглинути кожну годину вашого життя. Якісно проводьте час зі своїми дітьми, що звичайно розвиваються, і чоловіком/дружиною й утримуйтеся від постійного обговорення аутизму. Кожному членові вашої сім’ї потрібна підтримка і необхідність почувати себе щасливим/ою, наперекір обставинам.

4. Радійте навіть маленьким перемогам, яких досягла ваша дитина. Любіть її і пишайтеся будь-яким досягненням. Сконцентруйтеся на тому, що вона навчилася робити, замість того, щоб порівнювати з іншими дітьми. Любіть свою дитину такою, як вона є.

5. Підтримуйте зв’язок з групами однодумців. Не недооцінюйте корисність такого спілкування. У своїй власній команді ви можете бути навіть капітаном, але ви не в змозі зробити все самі. Заводьте друзів серед батьків, у яких є діти з аутизмом. Зустрічаючись з іншими батьками, ви отримаєте підтримку від сімей, які розуміють і знають ціну вашого щоденного вантажу.

Підтримуючи стосунки зі своїми прибічниками, ви набуваєте сили та продуктивності дій. Якщо ви будете активними, ви зможете зробити щосьі для себе, і для вашої дитини. «Дізнаючись більше про унікальні потреби й можливості моєї дитини, а також отримуючи підтримку ззовні, ми з чоловіком змогли стати кращими батьками для нашого сина і кращими партнерами один для одного на цьому важкому шляху»

5 рекомендацій для дідусів, бабусь та інших родичів

Кожен член сім’ї може запропонувати те, що він краще за все навчився робити за своє життя. Запитайте, чим конкретно ви можете допомогти своїй родині. Будь-які ваші зусилля мають значення: чи то ви беретеся доглянути за дитиною, поки батьки відпочивають, або збираєте кошти на оплату послуг фахівців, яка допоможуть дитині. Організовуйте обід, театральну виставу, карнавал або карткову гру. Цим ви зігрієте серця ваших близьких, їм приємно знати, що ви піклуєтеся про те, щоб забезпечити підтримку і зміцнити родинні зв’язки.

 Потурбуйтеся про власну підтримку. Якщо ви побачите, що вам важко сприймати той факт, що член вашої родини, має такий розлад,подумайте, де ви можете знайти підтримку. Можливо, ваша сім’я не в змозі забезпечити вам необхідну підтримку, тому вам треба проявити розуміння і пошукати ії в іншому місці. Саме таким чином ви можете проявити себе, як сильна людина для ваших рідних і допомогти їм впоратися з тим комплексом труднощів, з якими вони стикаються. Говоріть відкрито і чесно.

 Чим більше ви говоритимете про проблему, тим краще ви себе почуватимете. Ваші друзі та сім’я можуть стати вашою системою підтримки, але тільки у разі, якщо ви ділитиметеся своїми думками з ними. Спочатку нелегко говорити про це, але з часом стане легше. Врешті-решт те, що ви пережили, зустрівшись з аутизмом, послужить вам і членам вашої родини колосальним життєвим досвідом. Утримайтесь від будь-яких засуджень.

 Враховуйте те, що переживає сім’я, і допомагайте їм. Поважайте рішення батьків дитини, які вони приймають стосовно своєї дитини з аутизмом. Вони посилено працюють, розглядають і досліджують усі варіанти і, як правило, приходять до виважених висновків Не намагайтеся порівнювати дітей. Вони вимагають індивідуального підходу незалежно від того, чи є у них РАС. 

Підвищуйте свої знання з питань аутизму. Він вражає людей будь-якого громадянського і економічного статусу. Ведуться обнадійливі дослідження, які можуть дати різні можливості в майбутньому. Поділяйте це почуття надії зі своєю сім’єю, разом з ними вивчайте шляхи, якими подолати цей діагноз.

 Виділіть окремий час для кожного з дітей. Можна отримати задоволення і від спілкування з дітьми, що розвиваються звичайно, і від спілкування з членом сім’ї з аутизмом. Звичайно, вони різні, але усі діти потребують вашої уваги. Діти з аутизмом схильні до рутинних дій, тому виберіть принаймі щось одне, що ви могли б робити разом, наприклад, ходити на прогулянкув парк на 15 хвилин. Якщо ви ходитимете в один і той же парк щотижня, з часом шанси зростуть - і така діяльність щоразу буде даватися легше.

Просто потрібні час і терпіння. Якщо вам важко визначити, яку діяльність обрати, порадьтеся з родиною. Вона від щирого серця оцінить ті зусилля, яких ви докладаєте.