В рамках проєкту проведені заняття «Я і мої кордони. Секрети особистого простору.», «Покажи долоньку. Уроки безпечних дотиків.», « Суперсила «Ні!.». Як захистити себе та свій вибір.», Хто мій безпечний дорослий. Секрети, якими можна і не можна поділитись".

Діти навчались розпізнавати і поважати особисті кордони інших, закріпили навички прохання дозволу та відмови, розрізняли «безпечні» та «небезпечні» дотики, вправлялись у вмінні говорити «Ні» та звертатись по допомогу до дорослого.

Заняття "Я і мої кордони. секрети особистого простору"

Заняття "Покажи долоньку. Уроки безпечних дотиків."

Заняття "Хто мій безпечний дорослий? Секрети, якими можна і не можна поділитись".

 

У рамках святкування Всесвітнього дня доброти в нашому садочку відбулося особливе психологічне заняття під назвою "Добро дарує крила". Ми занурилися у світ щирих вчинків та емпатії, обговорюючи, як навіть найменший прояв доброзичливості здатен окрилити нас і змінити світ навколо.

Діти вчилися розпізнавати почуття інших, ділитися теплом та створювати "крила доброти" власними руками. Спостерігати за тим, як вони з ентузіазмом і щирістю приймали ці прості, але такі важливі істини, було справжнім натхненням! Пам'ятаймо: виховання доброти починається з нашого прикладу вдома.

 

 

Як ми розвиваємо «суперсили» вашої дитини: Робота психолога в програмі СЕН «Веселі друзі»

Шановні батьки!

Під час занять з нашими малюками ми впроваджуємо програму Соціально-емоційного розвитку та навчання (СЕН) «Веселі друзі». Як практичний психолог, я хочу пояснити, що саме відбувається під час наших занять, і чому ці навички є фундаментом майбутнього успіху вашої дитини.

1. Чому ми вивчаємо емоції, а не лише цифри?

Сьогоднішній світ вимагає від дітей значно більше, ніж просто академічні знання. Уміння спілкуватися, долати стрес, працювати в команді та приймати відповідальні рішення — це і є ті «гнучкі навички», без яких неможлива щаслива та успішна реалізація в житті. Наші заняття СЕН — це процес, який навчає дитину екологічно будувати стосунки зі світом і, головне, із самою собою.

2. Наша методологія: Гра — це серйозно!

Наші заняття побудовані на природному для дитини способі розвитку — грі. Ми не проводимо лекції. Ми граємо в цікаві, спеціально розроблені ігри, які враховують нейрофізіологічні та психологічні особливості дітей. Через гру, історії та взаємодію ми допомагаємо дітям:

• Розпізнавати власні емоції та емоції інших.
• Навчитися керувати своїм станом.
• Зрозуміти, як конструктивно вирішувати конфлікти.

3. П’ять «Суперсил», які ми розвиваємо

Програма «Веселі друзі» сфокусована на розвитку п’яти ключових сфер, які я називаю «Суперсилами»:

1. Самоусвідомлення (Я розумію себе)

На цьому етапі діти вчаться «заглядати всередину себе». Вони розпізнають свої почуття (Радість? Злість? Розчарування?) і розуміють, як ці почуття впливають на їхню поведінку. Ми формуємо впевненість у собі та вчимося бачити власні сильні сторони.

2. Самоконтроль (Я керую собою)

Це вміння регулювати свої емоції та імпульси. Ми практикуємо навички стресостійкості, вчимося «гальмувати» імпульсивні дії (наприклад, зупинятися, перш ніж крикнути чи вдарити), а також мотивувати себе на досягнення невеликих цілей. Це внутрішня самодисципліна.

3. Суспільна свідомість (Я розумію інших)

Це про емпатію та повагу. Діти вчаться «взувати черевики іншої людини» — сприймати різні точки зору. Ми обговорюємо, що таке сім’я, дружба та суспільство, і як важливо з повагою ставитися до тих, хто не схожий на нас (толерантність).

4. Соціальні навички (Я будую стосунки)

Наші заняття дають практичні інструменти для спілкування. Ми вчимося уважно слухати, співпрацювати в команді, просити про допомогу і, найголовніше, конструктивно вирішувати конфлікти, перетворюючи суперечку на спільний пошук рішення.

5. Відповідальне прийняття рішень (Я роблю розумний вибір)

Ми обговорюємо наслідки. Дитина вчиться аналізувати ситуацію, зважувати можливі варіанти і робити вибір, який є безпечним та етичним, розуміючи, як її вчинок впливає на її власне благополуччя та благополуччя оточуючих.

Наш спільний успіх

Кожна година, проведена на заняттях СЕН, інвестується у психологічну стійкість та емоційний інтелект вашої дитини. Наше головне завдання — створити для неї психологічно безпечне освітнє середовище, де вона може вільно проявляти себе, помилятися і вчитися.

Я завжди відкрита до діалогу. Заохочуйте дитину розповідати про «Веселих друзів» вдома, і ви побачите, як ці важливі навички впроваджуються у її повсякденне життя.

Заняття «Невезіння Реггі».Вправи на розвиток уваги, вправи на релаксацію та глибоке дихання.

Заняття "Допомога "Семмі".Долаємо страхи.

Заняття "Олин, два, три -стрибни! "Вчимось робити компліменти.

 

Шановні батьки!

Як практичний психолог, я дбаю про емоційний та соціальний розвиток ваших дітей, використовуючи сучасні методики. Наші заняття за програмою "Щаслива дитина" спрямовані на формування міцного психологічного здоров'я дошкільників. Ми вчимося розпізнавати та правильно висловлювати свої почуття, від смутку до радості, збагачуючи емоційну сферу. Особливу увагу приділяємо корекції тривожності та агресивності, замінюючи їх позитивною взаємодією з однолітками. Через ігри та цікаві вправи ми активно розвиваємо комунікативність та навички позитивного спілкування. Діти вчаться відчувати психологічну єдність з однолітками та проявляти власну внутрішню активність. Ми також формуємо важливу позитивну мотивацію до збереження та зміцнення власного фізичного здоров'я. Зважаючи на зовнішні виклики, ми використовуємо корекційно-розвиткову програму для підвищення стійкості до стресу та його наслідків. “ Безпечний простір” Наше завдання — створити безпечний простір у садочку, що допомагає дитині відновлюватися після психотравмувальних подій. Це комплексний підхід, який забезпечує гармонійний розвиток особистості вашої дитини в цілому.

Запрошуємо переглянути фото, на яких ваші діти набувають важливих життєвих навичок.

Заняття «Кольори настрою. Гра-історія «Кольорова гусінь»»

 

Заняття "Харчування" за програмою "Щаслива дитина"

Заняття "Режим" за програмою "Щаслива дитина"

Заняття "Емоції" за програмою Щаслива дитина".

 

Як навчити дитину говорити "Ні!" та захищати свої кордони

(Поради від практичного психолога дошкільного закладу)

Вміння сказати "Ні" – це навичка, яка допомагає дитині захистити своє тіло, свій простір та свої бажання. Це не про грубість, а про безпеку та повагу до себе. Навчіть цього свою дитину, поки вона ще маленька.

1. Поважайте "Ні" своєї дитини

Щоб дитина навчилася відмовляти іншим, вона має бачити, що її відмови поважаєте ви.

• Не змушуйте: Якщо дитина каже: "Я не хочу обіймати тітку Машу" або "Я не хочу їсти суп", не тисніть. Скажіть: "Я бачу, що ти зараз не хочеш. Це твій вибір." Це вчить дитину, що її бажання важливі.
• Уникайте "соціального тиску": Ніколи не змушуйте дитину цілувати чи обіймати когось, якщо вона цього не хоче, навіть якщо це родичі. "Ти можеш помахати або дати п'ять, якщо хочеш. А обійми — лише за твоїм бажанням."

2. Будьте взірцем

Діти навчаються, наслідуючи дорослих.

• Відмовляйте ввічливо самі: Не бійтеся в присутності дитини ввічливо відмовити, якщо хтось просить вас про те, чого ви не можете чи не хочете робити. Наприклад: "Дякую за пропозицію, але я сьогодні не зможу. У мене інші плани."
• Пояснюйте свої кордони: Розкажіть дитині, що іноді потрібно сказати "Ні", щоб не втомитися або не зробити те, що тобі не подобається.

3. Вчіть "формулам відмови"

Іноді пряме "Ні" може здатися грубим. Запропонуйте дитині альтернативні фрази.

Коли потрібно відмовити	Альтернативна фраза
Якщо хтось пропонує щось неприємне	"Дякую, я не хочу."
Якщо щось викликає дискомфорт	"Мені це не подобається. Припини, будь ласка."
Якщо хтось порушує простір/торкається	"Стій! Мені це не можна робити!"
Для небезпечних пропозицій	"Ні! Я спитаю дозволу у мами (тата)."

4. Програвайте ситуації (Рольові ігри)

Ігри — найкращий спосіб закріпити навичку.

• "Гра в незнайомця": Нехай іграшка (або ви) пропонує цукерку чи піти кудись. Репетируйте гучне і впевнене "Ні!".
• "Гра в обмін": Просіть дитину поділитися її улюбленою іграшкою, а коли вона відмовить, хваліть її за те, що вона захистила свою річ.

5. Правило тілесної безпеки (Правило трусиків/купальника)

Це найважливіше "Ні!", і дитина має знати його непохитно.

• Особисті зони: Поясніть, що її тіло належить тільки їй. Ніхто не має права торкатися її інтимних зон (які прикриті трусиками/купальником), і вона має негайно казати "Ні!" та тікати, якщо це відбувається.
• "Секрети": Наголосіть, що немає "секретів", які потрібно приховувати від мами чи тата. Якщо комусь пропонують "зберегти секрет", який викликає дискомфорт, його потрібно негайно розповісти дорослому, якому вона довіряє.

Запам'ятайте! Коли дитина каже "Ні!" — вона використовує інструмент, який ви їй дали для її ж безпеки. Ваше завдання — підтримати її рішучість і впевненість у собі.

 

"Неймовірний Стрибайчик": Як допомогти дитині з гіперактивністю (4-5 років)

Вітаю, шановні батьки! Сьогодні ми поговоримо про дітей, яких ми лагідно називаємо "непосидами", "моторчиками" або "стрибайчиками". Вони сповнені енергії, швидко реагують і завжди перші там, де щось відбувається. Це чудово! Але іноді ця енергія стає такою некерованою, що заважає і дитині, і нам.

Розуміємо, що відбувається: Активність чи Гіперактивність?

Часто, коли ми бачимо, як дитина бігає, не слухає і перекидає речі, перша думка: "Я поганий батько/мати, я не можу його виховати!" Зупиніться. Це не так.

А. Природа Гіперактивності (СДУГ)

Гіперактивність (Синдром Дефіциту Уваги та Гіперактивності, СДУГ) — це не просто риса характеру чи вигадка. Це нейробіологічна особливість. Простими словами, мозок такої дитини працює трохи інакше:

1.    "Гальма" працюють слабо: Ділянки мозку, відповідальні за контроль, планування та передбачення наслідків (лобні частки), розвиваються повільніше або працюють менш ефективно. Це означає, що дитині фізично важко зупинитися, почекати чи подумати, перш ніж щось зробити.

2.   Фільтр шуму відсутній: Мозок гіперактивної дитини одночасно сприймає всі подразники — звук машини за вікном, світло, що миготить, розмову дорослих. Вони не можуть відфільтрувати "зайве", тому не можуть зосередитися на одному завданні.

Ось чому дитина "не чує" Вас: вона чує все навколо, і Ваш голос лише один із сотні сигналів, які "кричать" у її голові.

Б. Як розрізнити (4-5 років)

Наша головна відмінність: гіперактивність не залежить від ситуації чи бажання дитини, вона постійна!

Дитина...	Просто Активна	Можливо, Гіперактивна (СДУГ)
Улюблений мультик/гра	Може сидіти і грати 10-15 хвилин, поки не закінчить.	Навіть під час мультика крутиться, підстрибує, відволікається на іграшки поруч.
У новій обстановці	Спочатку придивляється, може бути сором'язливою.	Відразу біжить, стрибає, торкається всього, не відчуваючи небезпеки чи соціальних меж.
Реакція на критику	Може засмутитися, але намагається виправити поведінку.	Здається, що не робить висновків, повторює порушення знову і знову.

Наш висновок: Якщо надмірна рухливість, неуважність та імпульсивність постійно заважають дитині у садку, на прогулянці та вдома, це сигнал, що потрібна допомога фахівця.

Наш план дій: Створення спокійного простору

Ми не можемо змінити мозок дитини, але ми можемо змінити середовище навколо неї. Це дасть дитині шанс навчитися самоконтролю.

А. Магія Режиму та Візуалізації

• Правило "Я знаю, що далі": Діти з СДУГ тривожаться від непередбачуваності. Розклад дня (з малюнками), прикріплений на холодильнику, — це їхня "карта безпеки". "Спочатку малюнок 'Їжа', потім 'Прогулянка', потім 'Сон'".
• Створюємо Ритуали: Стійкий ритуал відходу до сну (тепла ванна, 20 хвилин читання) чи збору в садок знижує рівень тривоги і метушні.

Б. Спілкування та Інструкції

• "Ехо-техніка": Коли даєте інструкцію, присядьте, подивіться в очі і попросіть дитину повторити, що вона має зробити. Наприклад: "Ти маєш принести два червоні кубики. Що ти зараз маєш зробити?"
• Правило "Один крок": Ніколи не давайте більше одного завдання за раз. "Спочатку прибери машинки", і лише коли вона це зробила: "Тепер йдемо мити руки".
• Виділіть час "Тільки для нас": Щодня 10-15 хвилин приділіть повністю дитині, займаючись тим, що вона обирає. Це насичує її потребу в увазі і зменшує кількість негативних форм привернення уваги.

В. Управління Емоціями (Ваші та Дитини)

• Ваш "Холодний Ніс": Коли дитина зривається, не кричіть і не сваріться. Підвищений тон підвищує її тривогу і гіперактивність. Зробіть глибокий вдих і говоріть спокійно і тихо.
• Позитивний Фокус: Хваліть не за результат, а за зусилля! Замість "Ти не розлив суп!" скажіть: "Я бачу, як ти старався їсти повільно! Це чудово!"

Граємося та Тренуємо Мозок: Ігрові Вправи вдома

Ці ігри тренують увагу, самоконтроль та координацію, допомагаючи мозку "включати гальма".

Вправа	Що робимо	Яку навичку тренує
"Замри, мов статуя"	Включаємо музику (ритмічну). Дитина танцює, стрибає. Коли музика виключається (або дорослий каже "Замри!") — дитина миттєво стає нерухомою статуєю.	Миттєве гальмування, імпульсивний контроль.
"Чарівна торбинка"	Сховайте у непрозорий мішок кілька предметів (яблуко, м'ячик, ложка). Дитина, не дивлячись, має обмацати предмет і вгадати, що це.	Концентрація уваги, тактильна чутливість.
"Слухаємо дзвіночок"	Дитина ходить по кімнаті. Дорослий ховає маленький дзвіночок і тихенько дзвонить. Дитина має повільно і тихо рухатися на звук.	Тривала концентрація, тихий рух, увага до деталей.
"Лабіринт на підлозі"	За допомогою малярного скотчу на підлозі створюємо "дорогу" чи "лабіринт" із поворотами. Завдання: пройти по лінії, не ступаючи за межі.	Координація рухів, планування, точність.
"Пересипаємо скарби"	Дайте дитині дві маленькі ємності та ложку/щипці. Нехай вона повільно пересипає з однієї ємності в іншу дрібні предмети (квасоля, гудзики, пісок).	Посидючість, дрібна моторика, фокусування.

 

Чек-лист для Батьків

Якщо ви відповісте "Часто" або "Дуже часто" на більшість цих питань, будь ласка, заплануйте консультацію з фахівцем (невролог, психолог).

Показник	Так (Часто)	Ні (Рідко)
1. Дитина постійно знаходиться в русі, навіть коли цього не вимагає ситуація (у черзі, за столом).
2. Імпульсивність призводить до травм (впала, вдарилася, не розрахувала силу).
3. Дитина відволікається на будь-який шум чи рух поруч, не може закінчити почату гру.
4. Завжди відповідає, не дослухавши до кінця питання.
5. Дитина має значні труднощі з дотриманням правил чи черги у спільних іграх.
6. У дитячому садку її поведінка суттєво відрізняється від однолітків за рівнем шуму та хаотичності.
7. Дитина регулярно втрачає свої речі, забуває, куди поклала іграшки чи одяг.
8. Часто перебиває дорослих чи інших дітей, не усвідомлюючи цього.
9. Навіть коли втомилася, не може розслабитися і посидіти спокійно.
10. Поведінка викликає значні труднощі у вихователів та інших членів родини.

 

Дякую Вам за увагу до цієї важливої теми! Пам'ятайте, Ви найкращі батьки для своєї дитини, а ми – Ваша підтримка.