Що можуть зробити батьки для розвитку у дитини віри в себе

Про загальні правила і рекомендації, як заохочувати самостійність дитини:

Дозвольте дитині вирішувати, робити вибір і допускати помилки.

Не робіть всю роботу за дітей.

Заохочуйте самостійну гру.

Хваліть за проявлену ініціативу.

Закріплюйте домашні обов'язки.

Сприймайте вашу дитину і дітей всерйоз.

Надихайте дитину пробувати нові речі.

У цій статті я б хотіла розповісти батькам про одну нескладну вправу (для дитини це можна назвати грою), яка може виконати мама або тато спільно з дитиною. Вона допоможе дитині визначити її здібності, таланти і можливості.

Що можуть зробити батьки для розвитку у дитини віри в себе

Зробіть три графи на сторінці:

1. Що я погано вмію робити. Попросіть дитину саму подумати про те, що у неї виходить робити не дуже добре: можливо, вона незграбна і їй важко даються фізичні вправи, а можливо, у неї зовсім не виходить акуратно малювати або писати букви. Головне зізнатися в цьому чесно.

2. Що я роблю досить добре. Повірте, абсолютно у всіх дітей знайдеться, що написати в цю графу, навіть якщо це забіяка, на якого постійно скаржаться вихователі або вчителі, зате він вміє пошкодувати молодшого брата або незнайому дитину в пісочниці, можливо ваша дитина вміє чекати своєї черги або добре ліпить з пластиліну.

3. Що я роблю краще за всіх. Сюди можна записати те, за що дитину колись особливо виділяли, хвалили, нагороджували або просто захоплювалися якоюсь «дріб'язковою» здатністю. Думаю, вам буде цікаво дізнатися, що згадає сама дитина, можливо це буде те, що ви б самі не здогадалися написати, наприклад, що вона краще за всіх грає у догоняшки, або швидше за всіх забирається на гірку, сюди також можуть увійти спортивні успіхи або якийсь вузький аспект навчання в школі / дитячому садку ( «вмію акуратно писати», «вмію відповідати біля дошки, не розгубившись,« краще за всіх допомагаю мамі накривати на стіл »і т.д.).

Цікаво робити цю вправу кілька разів в рік, тоді можна обговорювати з дитиною, як справи з першої графи через якийсь час можуть переходити в другу або навіть третю графу.

Можна додати ще одну графу: що я вмію робити унікально, що у мене виходить робити так, як не робить ніхто інший. У кожної дитини напевно знайдеться, що написати в цю графу, швидше за все це буде 1-2 пункти, але це будуть дуже важливі для дитини ресурси, які допоможуть не збитися зі свого шляху або навіть зрозуміти своє призначення і допомогти у виборі професії.

Ця вправа допоможе дитині сприймати себе «об'ємно», бачити різні сторони своєї особистості, що допомагає у важкі моменти спертися на себе, на свої сильні сторони і не засмучуватися занадто сильно, якщо щось не виходить робити досить добре.

 

Види дитячої агресії: що робити батькам❓

👉 ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ. Як проявляється?

Коли дитину хтось ображає або вона сердиться, їй хочеться завдати фізичної шкоди: штовхнути або вдарити.

Непряма агресія спрямована на неживі предмети: грюкнути дверима або жбурнути іграшку. Вона проявляється, коли дитина розуміє — бити людину не можна. Тоді вона спрямовує агресію на щось інше. Часто на хатніх тварин.

Чому це відбувається?

Якщо дитину карають фізично або поміж однолітків хтось проявляє фізичну агресію. Їй хтось показав, що так можна поводить у стресовій ситуації, тому вона наслідує приклад.

Що робити батькам?

Пряма та непряма агресія свідчить про одне — дитина злиться, її щось турбує. Не сваріть. Приділяйте більше часу розмовам: про почуття, про те, що засмучує та сердить. Можливо, дитині важко відповідати вашим очікуванням або їй бракує вашої уваги, любові та ніжності.

👉 ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ. Як проявляється?

Дитина висловлює негативні почуття за допомогою крику, вереску, погроз.

Чому це відбувається?

Така дитина часто невпевнена у собі, сумнівається. Усередині неї існує конфлікт, що вона не може правильно виявити.

Що робити батькам?

Запобігти вербальній агресії важко. Важливішою є реакція батьків та такий вислів емоцій. Важливо зрозуміти: чому дитина це сказала, що спонукало її. Висловлюйте почуття дитини називаючи причину її негативних емоцій: «Ти так говориш, бо образився на мене через те, що я не купила тобі іграшку. Мені неприємно таке чути».

👉 ПРИХОВАНА АГРЕСІЯ. Як проявляється?

Дитина терпить та не виявляє своїх емоцій ані словами, а ні діями. Маркерами такої агресії є:

➖сни, у яких на батьків нападає звір;

➖дитина може не малювати того члена родини, на якого ображається;

➖ніби навмисне дитина не чує та забуває прохання дорослого, хоча вона насправді не чує та забуває;

➖у пісочниці дитина може закопувати іграшки.

Чому це відбувається?

Дитина відчуває страх. Вона боїться щось відповісти чи зробити, коли батьки її сварять. Часто таке відбувається, коли із дитиною занадто суворі або фізично карають.

Що робити батькам?

Проявляти більше уваги та любові до дитини, аби вона почувалася у безпеці. Спостерігати за її взаємодією з іншими. Розмовляти про почуття та емоції дитини. Прихована агресія — це страшний ворог. Емоції врешті-решт знайдуть вихід.

👉 АУТОАГРЕСІЯ. Як проявляється?

Дитина завдає собі фізичної шкоди: б’є, дряпає, гризе нігті, негативно про себе висловлюється.

Чому це відбувається?

Дитині бракує сміливості відповісти кривдникові, а негативні емоції залишаються. Тому дитина спрямовує їх на себе, показуючи, що вона і сама себе покарає. Часто у дитини виникає відчуття, що вона вчинила щось не так, отже, щоб уникнути покарання дорослих, у неї вмикається аутоагресія.

Що робити батькам?

Якщо ви стали свідком аутоагресії дитини, скажіть, що вам боляче на це дивитися, і виходьте із кімнати. Аутоагресивні діти зазвичай дуже слухняні, вони не люблять засмучувати батьків. Тому коли малюк прибіжить до вас, цілуйте його, обіймайте та демонструйте свою любов. Саме любов батьків та підтримка допоможуть дитині позбутися аутоагресії.

 

 

 

 

 

 

 

 

Ритуали в умовах війни для заземлення: рекомендації для батьків. 

 

Шановні батьки, 

Війна – це випробування, яке впливає на кожного з нас, особливо на наших дітей. У віці 4-6 років дитина ще не здатна повністю розуміти події навколо, але дуже чутливо реагує на зміни у сім’ї, настрої дорослих і навколишньому середовищі. У такі моменти особливо важливо створити для дитини відчуття стабільності та безпеки, і в цьому нам допомагають ритуали. 

Що таке ритуали? 

Ритуали – це прості дії або традиції, які повторюються у визначений час і мають для дитини зрозумілий сенс. Вони допомагають організувати день, зменшити тривожність і повернути відчуття контролю.  Як ритуали заземлюють? 

У часи невизначеності ритуали стають острівцем стабільності. Вони допомагають дитині зосередитися на тому, що зараз у її житті стабільне і знайоме. Це своєрідний «якір», який тримає дитину в теперішньому моменті. 

 Приклади ритуалів для дітей 4-6 років 

1. Ранкові привітання. Щоранку вітайтеся з дитиною словами, які підкреслюють вашу любов: «Доброго ранку, моє сонечко, сьогодні буде гарний день». 

2. Час обіймів. Виділіть кілька хвилин щодня, щоб просто обіймати дитину. Це не лише заспокоює, а й зміцнює ваш зв’язок. 

3. Казка перед сном. Читайте або вигадуйте короткі історії перед сном, завершуючи їх позитивними словами: «Я завжди поруч, ти в безпеці». 

4. «Чарівна скринька». Створіть разом з дитиною коробку, куди вона може класти улюблені іграшки, листівки чи інші дрібниці, які дарують їй відчуття радості. 

Корисні поради 

- Слухайте дитину. Звертайте увагу на її емоції та потреби. Якщо щось викликає занепокоєння, обговоріть це спокійно та доступно. 

- Будьте послідовними. Намагайтеся дотримуватися встановлених ритуалів, навіть якщо доводиться змінювати місце проживання чи умови життя. 

- Залучайте дитину до створення ритуалів. Наприклад, разом придумайте назву ранкового привітання чи виберіть улюблену пісеньку для вечірнього ритуалу. 

 

Ритуали – це про спокій, любов і зв’язок з дитиною. Вони допомагають малюкам відчувати, що навіть у складні часи є щось постійне, і це – ваша підтримка та турбота.