ТЕРАПЕВТИЧНА КАЗКА ДЛЯ ДІТЕЙ, ЯКІ БОЯТЬСЯ СИРЕНИ🔊🐳

Десь дуже далеко у безмежному океані, де блакитні води купають в собі сонечко, глибоко-глибоко народився малесенький кит.

Але чомусь він дуже  боявся випливати на поверхню води. А кити ж інакше дихати не можуть.

Спочатку мама ділилась повітрям з ним. Але з часом китеня підросло, а випливати все- таки боялось. Мама-кит розказувала синочку, що коли воно випливе на поверхню, то зможе побачити безліч яскравих зірочок, красиві краєвиди островів та ще багато чого цікавого, але малюк все ж ніяк не погоджувався. Він просто дивився на безліч кораблів і човників, що пливли по воді.

Та одного разу китенятко почув щось незвичне - зверху,  сталася біда – маленький хлопчик, який пропливав поряд на кораблі, упав у воду, а ніхто із дорослих цього не помітив. Хлопчик кликав на допомогу, але через гучний рев мотора та шум хвиль його ніхто не чув. Китеня дуже хотіло допомогти хлопчикові, але не знало як це зробити і от раптом воно згадало, що колись мама йому розповідала про те, що кити можуть видавати найголосніший звук з-поміж усіх живих істот і вирішило, що допоможе врятувати хлопчика, покликавши на допомогу людей. Забувши про свій страх, воно піднялося на поверхню води, вдихнуло повітря і видало дуже-дуже голосний звук, який був схожий на сирену. Саме цей звук почули батьки хлопчика і зрозуміли, що маленьке китеня кликало їх на допомогу до їхнього синочка. Уже за хвилину хлопчика забрали на корабель і він не переставав дякувати маленькому китеняті за порятунок.

З того часу маленьке китеня вирішило, що стане рятувальником і в разі небезпеки буде повідомляти людей, своїм голосом.

Запитання для дитини, після прослуховування казочки:

🔹Що сталося з китеням?

🔹Чому ми тепер теж іноді чуємо сирену?

🔹Твоїм домашнім завданням буде намалювати китеня, впевнена, що ти впораєшся, а матуся може тобі допомогти.

(джерело vseosvita.ua, автор Вовк Н.А

 

Що таке РДУГ: розвінчуємо міфи

*РДУГ* – розлад дефіциту уваги та гіперактивності. Він оточений безліччю міфів і стереотипів, що спотворюють суть проблеми та стигматизують людей із цим діагнозом.

*Що ж потрібно знати про РДУГ:*

🔸 РДУГ – це не відсутність дисципліни, не питання волі чи виховання, а нейробіологічний розлад, пов'язаний із порушенням функцій мозку. Тому некоректно говорити про те, що причиною РДУГ є неправильні методи виховання. Просто діти із цим розладом потребують особливих підходів.

🔸 На РДУГ страждають не тільки діти – розлад також може зберігатися в дорослому віці, хоча й симптоми проявляються інакше, але все ж є труднощі з концентрацією та імпульсивність. До речі, за допомогою спеціальних методик і рекомендацій можна навчитися концентруватися на завданнях і доводити справи до кінця.

🔸 При РДУГ гіперактивність – лише один із проявів, проте не єдиний. Люди, що страждають на розлад, мають труднощі також із концентрацією, плануванням і контролем імпульсів.

🔸 Гаджети не викликають РДУГ. Вони можуть погіршувати симптоми, проте не є причиною розладу.

Важливо пам'ятати, що попри всі труднощі, існують ефективні методи, які дозволяють жити якісне життя із РДУГ.

*Полегшити симптоми розладу допоможуть:*

🔸 Медикаментозна терапія. Спеціальні ліки допомагають збалансувати нейромедіатори в мозку і зменшити симптоми (гіперактивність, імпульсивність та неуважність).

🔸 Психотерапія. Когнітивно-поведінкова терапія допомагає навчитися управляти емоціями, краще комунікувати в соціумі, а також поліпшує навички планування та організації.

🔸 Компенсаторні стратегії. Спеціальні техніки та прийоми – використання таймерів, організація робочого простору, ведення щоденника – допомагають компенсувати пов'язані із РДУГ труднощі.

🔸 Освітні програми. Спеціалізований підхід у навчанні допомагає дітям і дорослим із РДУГ краще розуміти свій стан, розвивати навички саморегуляції та адаптуватися до навчання або роботи.

🔸 Підтримка оточення. Надважливо, щоб людей із РДУГ розуміли та підтримували родичі, друзі й колеги.

*Пам'ятайте*: досягнення цілей та повноцінне життя при РДУГ – реальність. Головне – якомога раніше звернутися до спеціаліста і отримати належну підтримку.

 

Фотографуй і заспокойся

Фототерапія для душі: як знайти спокій у моменти неспокою або чому треба мати фото, що лікують: і так зберегти спокій у хаосі сучасного життя

У сьогоденні, сповненому стресів та тривог, ми часто шукаємо способи зберегти внутрішню рівновагу. І ви знайшли чудовий інструмент — фотографії! Згадуючи приємні моменти, ми ніби повертаємося до себе справжніх, відчуваємо впевненість і спокій.

Чому фотографії такі важливі?

Фото – це миттєві зрізи нашого життя. Кожне зображення несе в собі заряд емоцій, спогадів і досвіду. Переглядаючи фотоальбом, ми ніби здійснюємо подорож у минуле, згадуючи щасливі моменти, перемоги і досягнення. Це допомагає нам:

* Зміцнити самооцінку: Згадуючи моменти гордості та успіху, ми нагадуємо собі про свої сильні сторони.

* Зменшити тривогу: Приємні спогади відволікають від негативних думок і заспокоюють нервову систему.

* Відновити емоційну рівновагу: Фотографії допомагають нам відчути себе більш стабільними і впевненими.

Як створити свою фото-терапевтичну колекцію:

1. Зберіть найкращі моменти: Прогляньте свою фотогалерею і виберіть знімки, які викликають позитивні емоції. Це можуть бути фотографії з подорожей, свят, зустрічей з друзями або просто милі побутові моменти.

2. Структуруйте свою колекцію: Створіть окрему папку або альбом зі своїми улюбленими фотографіями. Можете розділити їх за тематиками: "Мої досягнення", "Разом з друзями", "Природа", "Щасливі моменти".

3. Додайте до них описи: Спробуйте коротко описати свої відчуття, які викликала кожна фотографія. Це допоможе вам глибше зануритися в спогади.

Які фотографії варто обирати:

* Фото, які надихають: Знімки, які мотивують вас до нових звершень.

* Фото, які відображають ваші зв'язки: Зображення з близькими людьми, які підтримують вас.

* Фото, які нагадують про ваші успіхи: Знімки з важливих подій у вашому житті.

* Фото, які просто приносять вам радість: Милі, кумедні або просто красиві фотографії.

Створення персональної фотогалереї – це простий, але ефективний спосіб піклуватися про своє ментальне здоров’я. Завдяки фотографіям ми можемо завжди повернутися до тих моментів, які наповнюють нас радістю і впевненістю.

Наше життя – це сукупність яскравих моментів, і фотографії допомагають зберегти їхню пам'ять.

@Вікторія Назаревич

 

---

Тест: Чи знаєте Ви правила безпеки для своєї дитини?

Інструкція: Відповідайте на питання, обираючи один із запропонованих варіантів. Наприкінці Ви отримаєте результат та рекомендації!

---

1. Чи знає ваша дитина, як поводитися з незнайомцями?

• a) Так, ми це обговорювали, і дитина знає, що не можна йти з незнайомцями чи брати в них подарунки.
• б) Ми це обговорювали, але дитина не завжди дотримується цих правил.
• в) Ми ще не говорили про це.

---

2. Що ви робите, якщо йдете з дитиною в людне місце (наприклад, парк чи торговий центр)?

• a) Домовляємось про місце зустрічі на випадок, якщо загубимось.
• б) Дитина знає, що треба звертатися до працівників (наприклад, охорони).
• в) Не обговорюємо це заздалегідь, але завжди тримаємо дитину за руку.

---

3. Як ви вчите дитину переходити дорогу?

• a) Дитина завжди тримає мене за руку та знає, що переходити можна лише на зелене світло або на переході.
• б) Я нагадую про це час від часу, але дитина іноді забуває.
• в) Дитина ще не знає цих правил.

---

4. Чи пояснюєте ви дитині, що робити в разі небезпечної ситуації вдома (наприклад, пожежа)?

• a) Так, ми граємо в рольові ігри та проговорюємо можливі ситуації.
• б) Я іноді пояснюю, але не постійно.
• в) Ще не обговорювали це.

---

5. Як ваша дитина поводиться з електроприладами?

• a) Дитина знає, що не можна торкатися проводів чи включати прилади без дозволу.
• б) Я стежу за дитиною, але ще не пояснив/пояснила всі правила.
• в) Дитина іноді грається поблизу розеток чи приладів.

---

6. Чи розповідали ви дитині про безпеку в Інтернеті (якщо вона ним користується)?

• a) Так, дитина знає, що не можна говорити з незнайомцями в Інтернеті чи відкривати підозрілі посилання.
• б) Ми говорили про це, але не надто детально.
• в) Моя дитина ще не користується Інтернетом.

---

Результати

• Від 6 до 8 балів: Ви добре знаєте правила безпеки та активно їх навчаєте свою дитину. Продовжуйте так само!
• Від 3 до 5 балів: Ви на правильному шляху, але варто приділити більше уваги певним аспектам. Перегляньте рекомендації нижче.
• Менше 3 балів: Безпека дитини – це ключовий пріоритет. Знайдіть час, щоб обговорити важливі правила зі своєю дитиною.

---

Рекомендації

1. Говоріть із дитиною про безпеку регулярно.
2. Використовуйте рольові ігри, щоб закріпити правила.
3. Обирайте прості й зрозумілі формулювання для пояснень.
4. Створюйте вдома безпечне середовище (закрийте розетки, ховайте небезпечні предмети).
5. Будьте прикладом: дотримуйтесь правил безпеки самі.

---

 

Як навчити дитину безпечної поведінки

Шановні батьки!

Безпека дитини – це один із головних пріоритетів для кожної родини. У віці 5–6 років діти активно пізнають світ, але через недосвідченість можуть потрапляти в небезпечні ситуації. Тому важливо навчити їх основних правил безпеки в доступній, цікавій та ефективній формі. 

Чому це важливо?

- Формування навичок безпечної поведінки допомагає дитині уникати небезпек. 

- Дитина вчиться розпізнавати потенційно небезпечні ситуації та правильно реагувати. 

- Навички самоконтролю й обережності створюють базу для здорового і впевненого життя. 

Основні правила, які варто пояснити дитині 

1. Безпека вдома

   - Не чіпати гострі, гарячі чи електричні предмети. 

   - Гратися лише з дозволеними іграшками та уникати місць, які можуть бути небезпечними (балкони, вікна). 

   - Завжди повідомляти батькам, якщо щось сталося чи виникла незрозуміла ситуація. 

2. Безпека на вулиці

   - Завжди триматися поруч із дорослими. 

   - Переходити дорогу лише на зелене світло чи пішохідним переходом, дивлячись на обидва боки. 

   - Не розмовляти з незнайомцями та не брати від них подарунки чи їжу. 

3. Як діяти в небезпечних ситуаціях

   - Якщо заблукав – звернися до поліцейського, працівника магазину чи іншого дорослого, якому можна довіряти.  

   - Запам'ятати своє ім'я, прізвище та контактний телефон батьків. 

   - Якщо хтось лякає чи ображає – голосно кликати на допомогу та швидко йти до дорослих. 

4. Правила поведінки з тваринами

   - Не наближатися до незнайомих собак чи котів без дозволу їхнього власника. 

   - Поважати тварин: не смикати за хвіст, не заважати їм їсти чи спати. 

Як навчати дитину? 

1. Грайтеся та моделюйте ситуації.

   Наприклад, використовуйте ігри «Що робити, якщо…» або грайте у рольові ігри. 

2. Чітко та просто пояснюйте. 

   Говоріть короткими реченнями, пояснюйте причини та наслідки. 

3. Закріплюйте навички через практику. 

   Разом переходьте дорогу, вивчайте номери телефонів, знайомте дитину з працівниками місцевих служб безпеки. 

4. Ставайте прикладом. 

   Ваш власний приклад безпечної поведінки – найкращий спосіб навчити дитину. 

Пам’ятайте  

Дитина в цьому віці ще потребує вашого постійного контролю. Навчання безпечної поведінки – це процес, який потребує терпіння та регулярного повторення. 

Будьте уважними до своєї дитини, слухайте її, хваліть за дотримання правил та підтримуйте в складних ситуаціях. 

 

 

 

Пам'ятка для батьків

ТОП-5 правил безпечного середовища для вашої дитини

 

1. Організуйте простір безпечним чином

   - Уникайте гострих кутів на меблях (використовуйте накладки). 

   - Забезпечте стійкість меблів (шафи та полиці слід закріпити до стін). 

   - Зберігайте небезпечні предмети (медикаменти, ножі, побутову хімію) в недосяжних місцях. 

2. Забезпечте електробезпеку

   - Використовуйте заглушки для розеток. 

   - Слідкуйте, щоб електроприлади були в справному стані та вимкнені, коли не використовуються. 

3. Навчіть дитину основам правил безпеки 

   - Розкажіть про небезпеку гарячих предметів, вогню, води та гострих предметів. 

   - Поясніть, чому не можна підходити до незнайомців або брати у них предмети. 

4. Забезпечте безпечне ігрове середовище 

   - Вибирайте іграшки, які відповідають віку та не мають дрібних деталей, що можуть бути проковтнуті. 

   - Контролюйте, щоб дитина гралася в місцях без небезпечних об’єктів чи поверхонь. 

5. Створіть умови для безпечного пересування 

   - Використовуйте дитячі килимки, щоб уникнути ковзання. 

   - Не залишайте дитину на сходах, біля вікон або балконів без нагляду. 

   - Забезпечте наявність бар’єрів, якщо вдома є доступ до небезпечних зон (наприклад, кухня чи ванна). 

 - Постійно тримайте дитину у полі зору, особливо на прогулянках та у новому середовищі. 

- Регулярно перевіряйте іграшки, меблі та інші предмети вдома на наявність пошкоджень, які можуть бути небезпечними. 

Дотримання цих правил допоможе вам створити комфортне та безпечне середовище для гармонійного розвитку вашої дитини! 

\